Секрети автомобільного бізнесу: як працюють автошроти

Багато автовласників іноді, а деякі навіть регулярно, користуються послугами так званих автошротів, де можна розжитися порівняно недорогими вживаними комплектуючими.

Ці «острівці надії», куди всілякими шляхами, з будь-яких причин і в різному стані потрапляють автомобілі, що віджили своє, стають їх останнім притулком. Однак складна техніка, що складається з сотень вузлів і деталей, навіть після часткового виходу з ладу цілком готова поділитися чимось із «побратимами», що потребують.

Як там говориться у травматологів: «Бог створив людину, але не дав їй запасні частини?». Зате людина не тільки створила автомобіль, а й наділила його чудовою здатністю оперативно ремонтуватися, коли будь-який зламаний «суглоб» чи «орган» можна швидко замінити, та не протезом, а оригінальним та новим. Або уживаним, якщо ми говоримо про запчастини з «розбірок». Звідки вони взялися, як працюють та які приховують особливості?

Особливий поштовх до розвитку авторозбірки отримали в 1998 році, коли ринок нових товарів відразу заглух під ударом кризи, а перша хвиля завезених вживаних іномарок вже неабияк потріпалася. З цього часу активізувалися продажу вживаних запчастин, які зайняли помітну частку на «вторинному» ринку автокомпонентів (aftermarket).

Досі авторозбирання по-своєму виступають індикатором економічної ситуації. Якщо піднімається сегмент нових автомобілів, у людей з’являється можливість купувати та обслуговувати машини у дилерів, а в ремонті використовувати нові запчастини — на авторозбірках затишшя. Якщо ж у країні криза, продажі нових автомобілів падають — у народі стає «модно» підтримувати на ходу свої колимаги, а перекупники мають зайвий привід «підшаманити» предмети торгу. Тоді й попит на послуги «розбірок» зростає.

Читайте як їздити на автоматі

Конкуренція серед фірм, які торгують «контрактними» запчастинами, сьогодні висока, і не всі мають можливість розміщувати товар у критих приміщеннях і на власній території. Так що в інших випадках складувати доводиться не тільки просто неба, але і з максимальним використанням площі

Найчастіше саме авторозбірки стають швидким способом пошуку та придбання оригінальних деталей, що не належать до звичайних розхідників. Однак у випадку з вживаними запчастинами йдеться про товари з категорії знижених у ціні, з їх станом, поверненням і обміном можуть виникнути складності. І хоча нинішні продавці в роботі з клієнтами нерідко йдуть назустріч, все ж таки треба розуміти наступне: коли ми беремося полагодити машину оригінальними запчастинами, ми впевнені, що вони підійдуть як рідні, а їх ресурс ще не вичерпаний, але доводиться брати відповідальність на себе і «ворожити на ромашці» — пощастить із працездатністю чи ні. І якщо фару, бампер чи крісло цілком можна «зацінити» за фактичним станом безпосередньо на розбиранні, то силова та ходова частина мовчки зберігають свою «лікарську таємницю».

З кінця 90-х конкуренція у цьому секторі бізнесу зросла. Деякі авторозбірки із звичайних перетворилися на мережеві імперії з повним набором послуг, включаючи візуалізований пошук та купівлю необхідних компонентів через інтернет-магазини.

За товарним асортиментом, умовно кажучи, не всі комплектуючі до іноземних автомобілів, що уживані, однакові — тут теж є свій поділ на категорії. Якщо завгодно, до статусніших відносяться запчастини, що отримали назву «контрактні». Звичайно, про жодну контрактну угоду в ланцюжку «виробник-продавець-покупець» не йдеться, бо перша ланка тут уже ніяк і ні за що не відповідає. По суті, так стали називати вузли та деталі, зняті з автомобілів на їхній батьківщині. Зрозуміло, що йдеться про вікові та (або) аварійні екземпляри, яким теж довелося понюхати порох, але все ж у своїх, як прийнято вважати, тепличних умовах.

Інтерес до вживаних запчастин з розряду «контрактних» у нас продиктований двома простими факторами: відсутністю місцевого «пробігу» і безперечною ймовірністю оригінальної якості.
Звісно, ​​у плані залишкового ресурсу можливі різні варіанти.

У 90-х роках діяльність авторозбірок починалася з невеликих та рідкісних майданчиків. Але згодом ринок вживаних оригінальних запчастин з числа «контрактних» (завезених з-за кордону) склав вагому конкуренцію новим запчастинам сегмента aftermarket. При цьому склади «готової продукції» можуть перебувати в критих приміщеннях, і з вулиці не видно за ошатними фасадами офісів-магазинів та СТО

Є й прозаїчніший спосіб. За кордоном давно є утилізаційні заводи, куди здаються автомобілі для подальшої переробки. Але і в цьому випадку проводи в «останній шлях» ще не остаточні: на цьому етапі теж можна придбати вузли і агрегати, що затребувані, причому з експлуатаційної точки зору вони можуть бути в нормальному технічному стані.

Щоправда, не виключені випадки, коли «контрактний» двигун виявляється сильно зношеним, геть-чисто закоксованим або навіть заклинили. За ідеєю, такі мотори не повинні завозитися і продаватися в зборі, і тут багато що залежить від продавців. Спеціалізовані постачальники з багаторічним стажем роботи, з репутацією та налагодженою не лише роздрібною, а й оптовою мережею збуту, намагаються працювати за якимись правилами, із підстраховкою. Вони, наскільки це можливо, перед розбиранням перевіряють працездатність хоча б найскладніших і найдорожчих агрегатів — двигунів та «автоматів». Завозити все без огляду — собі ж на збиток.

Здавалося б, дзеркала, вентилятори обігрівачів салону, вакуумні підсилювачі з головними гальмівними циліндрами, бачки омивачів та інші дрібниці — товар не дуже затребуваний, може «зависнути». Однак вони теж розходяться, причому якщо не для заміни оригіналів, то як «донорська допомога» в народній технічній творчості.

Продавці можуть дати клієнтам «час на перевірку» (визначити працездатність після встановлення), а ті, хто має власний сервіс із заміни двигунів і агрегатів трансмісії, надають і власну гарантію, скажімо, на місяць. Виявився несправним (так буває), змінюють власним коштом. Може, клієнт і сам примудрився його закип’ятити, можна навіть позиватися до нього, але в умовах конкуренції майже всі намагаються вирішувати такі ситуації полюбовно.

Наскільки жива кульова опора в важелі, рульова рейка, ступичний підшипник, шарнір приводу та інші механічні компоненти? Щодо цього продавцям тільки залишається чесно попередити клієнта — можливі шуми, вібрації, люфти.

Скільки заробляють автошроти?

Щодо заробітків на продажу контрактних запчастин тенденції останніх років вели до їхнього скорочення. Конкурентне середовище зараз велике, навіть жорстке, але правила ведення бізнесу ніхто не скасовував: задирати ціни — не ті часи, а й працювати на збиток ніхто не буде. Зараз, якщо говорити про потрібні вузли ходової частини, типова торгова накрутка у великих постачальників становить десь 50%. Проте загалом по асортименту неминучі всякі витрати: повернення з несправності, втрата товарного вигляду під час транспортування тощо. У результаті виходить 25-30% заробітку. Якщо вдало реалізувалася всяка дрібниця (яка за кордоном зазвичай нічого не вартий), то загальний «навар» може бути й більшим. У принципі, подібне зараз відбувається у багатьох галузях малого та середнього бізнесу: 30% профіту вважається нормальним.

Що стосується авторозбірок з «місцевим контингентом», то в цій сфері, як і раніше, зберігається комісійний принцип роботи, тобто коли автомобіль приймається під реалізацію частинами. Однак відтоді, коли бізнес з продажу вживаних запчастин набрав сили та обороти, машини у власників просто почали викуповувати. Техніка може бути після ДТП або загнулася від старості, головне, щоб це були екземпляри, здатні за подальшого розпродажу дати якийсь прибуток. І тут багато залежить від уміння і позиції продавців — одні встановлюють обмеження на рік випуску, модельний ряд, історію, а хтось не цурається будь-яких варіантів.

На відміну від упорядкованих стелажів вже зі знятими і «бездушними» деталями, на самі розбірні майданчики з профілями автомобілів, що ще впізнаються, картина не для слабонервних. Різного статусу та віку моделі «дербаються» пліч-о-пліч і один на одному, і в результаті всі зрівнюються до стану металобрухту.

Придбати добротну обшивку салону або сидіння автомобілів преміум-класу за відносно невелику вартість, мабуть, можливо тільки на «розбірках». У моделей свіжих років також можуть опинитися в хорошому стані оригінальні литі диски, які обійдуться в 2–3 рази дешевше за нові
Ціни з «місцевих» розбірок, звичайно, нижчі.

У радянський період авторозбірок у нинішньому розумінні не існувало і не могло бути. Машини тоді їздили «до повної смерті», а всякий підпільний та гаражний обіг запчастин можна не брати до уваги — не ті масштаби.

Частина авторозбірок спеціалізуються на «совавтопромі», і їхня робота мотивована своєю специфікою. Одна з особливостей у цьому середовищі — спадкоємність та довгожительство продукції. Тобто за той час, коли японські чи європейські моделі змінювали кілька поколінь та оновлень, у нас та сама модель випускалася без корінних перетворень. З комерційної точки зору такі запчастини потрібні «завжди».